Just When I Needed You Most, You Say Me, Don't Dream All it's Over :'(

Дівчата бувають різними, інколи коли вони тобі дуже потрібні їх немає, а якщо є то вони такі капризні бувають, що краще аби їх не було...

У парку 2008 року

Нарешті заглянув на давню і багатьом уже знайому веб сторінку, про яку усі давно забули і я в тому числі. Важко відповісти чому так сталось, мабуть тому що події у житті перестали мене хвилювати...

Головне не що а про що ;)

Вітання, читачам, у мене гарні ноаини я збираюсь продовжувати вносити цікаві записи у щоденник, ось такі новини у мене.
Очікуйте на нові цікаві, часом кумедні повідомлення!

Наталя:
- що сі стало??
AutoLove:
- нескажу
Наталя:
- чому??
AutoLove:
- соромно
Наталя:
- кажи
AutoLove:
- не поїду, не піду, і тобі нічого не скажу. Просто дражню тебе.
Наталя:
- то Ти такий??
AutoLove:
- ні, я інший
Наталя:
- ще гірший??
AutoLove:
- ні, ще кращий!!! 

P.S. А власне, що трапилось?

Таня:
... тобі легше через те що тобі подобаються дівчата з логічним складом мислення а мені легше, що тобі взагалі подобаються дівчата і навіть з логічним складом мислення. Я зрозуміло виразилась?

P.S. Ось вам відповідь які дівчата мені подобаються, ті які здатні мислити :)

"День повільно перетікав в аналогічний, тільки з різницею в даті."

Дим сигарети граціозно, виписуючи складні піруети і малюючи собою небачені фігури підіймався до стелі. В колонках тихенько грав «Океан Ельзи». Такий собі фон для основного сонгу – «Raining. Live». Цікаво, скільки ще зараз людей отак сидить і слухає цей лівсонг? Напевно, саме такі моменти звуться щастям.. 

* детальніше - http://autolove-stories.blogspot.com/2008/02/blog-post.html

"В очах її горів вогонь."

Вона вибігла до середини, відкинула руки в різні боки і беззвучно щось прокричала. В проміннях вранішнього сонця вона була прекрасною. Вона так само беззвучно кружляла, споглядаючи на вранішнє небо. В повітрі чувся тільки звук тертя її кросівок по даховій смолі. Ті миті захоплення, здається, тривали вічність. Її каштанове волосся розвивалось в повітрі, подібно до легкого морського бризу. Та посмішка радості і щастя.... В її очах дійсно можна було втонути...

* детальніше - http://autolove-stories.blogspot.com/2008/02/blog-post_10.html